Six poems
Olesia Mamchych is a Ukrainian poet. The first three of the six poems that follow — « War », « Nothing to worry about » and « At the bottom » — were written in 2014, at the beginning of the war in Donbas and the occupation of Crimea. The fourth, « Old Things », was the first text she wrote after the 2022 invasion, while in Poland. It appears in her latest poetry collection, Любов беззахисна як ніж (Love is as defenseless as a knife, 2024). The last two are love poems.
* * *
хороші чоловіки
посіяли цю війну
доглядали її, підсапували
приносили дощ у долонях щоб не всохла
а війна росла чахленька,
слабенька
і ні сонце, ні вода, ні вогонь її не тримали
недобра війна –
подумали чоловіки
іншого року посадимо тут не війну
а грушу
A few honorable men sowed this war
and then looked after it,
fertilised it, brought rainwater
in the palms of their hands
to prevent it from withering away
but the war still grew weak and wilted
and sunshine, water and fire couldn’t prop it up
the war didn’t turn out good —
thought the men
of another year
let’s plant here, instead of the war,
a pear
translated by Anatoly Kudryavitsky
Унизу
будь унизу
де коріння і глина
де за сто років
тіні так багато назбиралося
що вона прорила яму
бережи подих
камінь до каменя
складай видих і вдих
будуй загату із подихів
хай зупиняє все що має спинити
твої перешкоди твоє майно
складені по валізах
вовтузяться вигинають спини
твої перешкоди твої звірята
stay at the bottom
on clay, among tree roots
where so much slime has been
gathering over a hundred years
that it created a hole
save your breath
collect the air you inhale and exhale
build a dam out of it, brick by brick
let it retain all that has to be retained
your barriers your belongings
all in suitcases
your barriers your young beasts
patter about, arch their backs
translated by Anatoly Kudryavitsky
нічого такого
нічого такого
просто цей світ розрахований
на міцніших за тебе
його конструкція досконала
між роком і роком підземний
перехід
між серцем і серцем автобан
нічого такого
світ досконалий
мета його зрозуміла
люди живуть щасливі
помирають щасливі
nothing to worry about
it’s just that the world is designed
for those who are stronger than you
its design is perfect
there’s an underpass between two years
and a motorway
between two hearts
nothing to worry about
it’s a perfect world
its purpose is clear
we live happy
and die happy
translated by Anatoly Kudryavitsky
* * *
у нас більше немає старих речей
салюти з дрантя летять над містами
салюти з дрантя стають журавлями
птах із сорочки
птах з черевика
співають про новий
вільний світ
we no longer have old things
rubbish fireworks rise over the cities
rubbish fireworks turn into soaring cranes
a shirt bird
a shoe bird —
they sing about the brand new free world
translated by Anatoly Kudryavitsky
* * *
розквітають тюльпани
розквітають так гáряче
а в мене гарячка
а в мене лихоманка
а в мене кохання
з яким не дам ради
усі мої сукні
вже більші од мене
живіші од мене
усі мої сукні
а одна найсвітліша
а одна найніжніша
усередині шафи
між твоїх сорочок
Tulips are blooming
they bloom so hot
and I have a fever
I am in turmoil
I have a love
with which I cannot cope
all my dresses
are already bigger than me
more alive than me
all my dresses
one is the lightest
one is the most delicate
inside the wardrobe
amongst your shirts
translated by Patrick John Corness
* * *
нічого такого немає у тій любові
ходить собі дівчинка, а тоді стáріє
і її викидають, як зжухлий презерватив
нафарбовуй губи червоним
вдягай найчервонішу сукню
яку тільки знайдеш на цьому полі крові
і найчервоніші панчохи
натягни по плечі
і відріж собі коси
іржавим ножем
якщо сядеш у човен
із однією людиною
будь готова перевернутися посередині ночі:
такої чорної
що твоя червона сукня
буде в ній чорного кольору
і твої червоні панчохи –
теж чорного кольору
there is no such thing about this love
a young girl walks along, then she grows old
and they dispose of her like a perished condom
paint your lips red
put on the reddest dress
such as you can find on this field of blood
and the reddest of stockings
pull on right up to your neck
and cut off your tresses
with a rusty knife
if you board a boat
with someone
be prepared to capsize in the middle of a night
so dark
that your red dress
will appear black
and your red stockings –
will turn black as well
translated by Patrick John Corness
You’re reading this essay for free. With a membership, you can read the full magazine, and you get access to our fabulous Library.
Become a member and get Issue Ten in print as your first magazine, right to your postbox.
